Складається враження, що багато програмістів не до кінця розуміють, що відбувається в сучасній сфері LLM і їхнього використання для програмування. Багато хто сприймає їх як черговий інструмент на кшталт copilot в IDE, який допомагає, але не змінює робочий процес кардинально. Але реальність набагато цікавіша: вже зараз можна запустити продакшен‑сервіс, повністю написаний за допомогою LLM, навіть без розуміння того, як усе працює всередині. І це настільки просто, що кількість таких сервісів зростатиме дуже швидко. Думаю, протягом найближчих 2–3 років розробка в класичному розумінні перестане бути мейнстримом. Вона, звісно, залишиться, але не буде основним методом розробки нових сервісів. Ми будемо не стільки писати код, скільки керувати процесом його генерації та контролювати специфікації й результат.

А ми сварилися, чим форматувати код — пробілами чи табами ;)